- неврівноважений
- матем. неуравнове́шенный
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
неврівноважений
Смотреть что такое "неврівноважений" в других словарях:
неврівноважений — прикметник … Орфографічний словник української мови
неврівноважений — а, е. Який не має душевної рівноваги, легко піддається чужим впливам; психічно нестійкий … Український тлумачний словник
неврівноваженість — ності, ж. Властивість за знач. неврівноважений … Український тлумачний словник
неврівноважено — Присл. до неврівноважений … Український тлумачний словник
незрівноважений — а, е. 1) Не зведений до рівноваги. 2) Те саме, що неврівноважений … Український тлумачний словник
збаламучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити. 2) у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний … Український тлумачний словник
летючий — а, е. 1) Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. || Який летить у повітрі, пересуваючись за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Який пересувається в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.) … Український тлумачний словник
навіжений — а, е. 1) Психічно хворий; божевільний. || у знач. ім. навіже/ний, ного, ч.; навіже/на, ної, ж. Психічно хвора людина; божевільний, божевільна. || Уживається як лайливе слово. 2) Неврівноважений, нестриманий. 3) Позбавлений розумного змісту. 4)… … Український тлумачний словник
психований — а, е, розм. Психічно неврівноважений, ненормальний … Український тлумачний словник
розгвинчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгвинтити. || розгви/нчено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Неврівноважений, нетвердий … Український тлумачний словник
утори — (вто/ри), ів, мн. (одн. уто/р, а, ч.), спец. Пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставляють дно. || Крайня частина клепок бочки, діжки, барила, в якій прорізано такий паз. •• Слаби/й на уто/ри невитриманий, неврівноважений (про людину).… … Український тлумачний словник
